На главную Карта сайта
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату АЛОКІН-АЛЬФА
Алокін-Альфа - антивірусний препарат нового типуПрощай вирус
РУС ENG УКР KOR AZ

Генітальний герпес

99% НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ ІНФІКОВАНЕ ВІРУСАМИ ГЕРПЕСА Й ВИ НЕ ВИКЛЮЧЕННЯ!

Генитальный герпесТермін "герпес" (від грец. herpein - повзти) відомий лікарям більш 2000 років. "Застуда", або "пропасний герпес", була описана римським лікарем Геродотом в 100 р. до н.е. Згадування про нього зустрічаються в трактатах знаменитих лікарів, "батьків медицини": Гіппократа, Авіцени й Парацельса.

У своїй практичній діяльності лікарі багатьох спеціальностей зустрічаються із захворюваннями, викликаними вірусами сімейства Herpesviridae, які нараховують 8 антигенних серотипів вірусів.

Герпес-віруси широко поширені в людській популяції, вони здатні вражати всі органи й системи організму хазяїна, викликаючи латентну, гостру й хронічну форми інфекції. По даним сероепідеміологічних досліджень антитіла до вірусів простого герпеса виявляються в 70-100% населення, до вірусу Епштейна-Барра - в 50-85%, цитомегаловірусу - до 100% (Кузьменко Т.Н., 1996; Рахманова А.Г., Пригожина В.К., Невєров В.О 1995). Слід зазначити можливу роль вірусу простого герпеса (ВПГ) (ВПГ-2 в асоціації з вірусами папіломи людини (ВПЛ), ЦМВ, хламідіями й мікоплазмами) у розвитку неопластичних процесів у людини, зокрема, раку шийки матки й раку передміхурової залози (Борисенко К. К. і ін., 1997; Ісаков В. А. і ін., 2006).

Доведено, що ВПГ-2 може виступати в якості кофактора канцерогенезу (розвитку пухлинного процесу), ініціюючи розвиток дисплазії й підтримуючи її в стані стабілізації. Віруси герпесу індукують процеси атеросклерозу, показано несприятливий, а часом і фатальний вплив ГВ на перебіг вагітності й пологів, патологію плода й немовлят. ГВ є кофактором прогресування ВІЛ- інфекції й СНІДу (Ісаков В.А. і ін., 2006; Самгін М.А., Халдін О. А., 2002).

Вирус простого герпеса - ВПГ, Herpes simplex virus HSV
Вірус простого герпесу - ВПГ,
Herpes simplex virus HSV

Захворюваність генітальним герпесом у Росії за період з 1993 по 2000 рік виросла з 8,5 до 18,4 випадків на 100 000 населення, у Москві - з 11,0 до 74,1 випадків на 100 000 населення. Генітальний герпес викликають в 80-85% випадків ВПГ-2, в 20% ВПГ-1 (табл.11). Питома вага хворих ВПГ-1 значно збільшилася за останні 10 років, що пов'язано із широким поширенням у суспільстві орально-генітальних контактів. Іноді причиною генітального герпесу можуть служити відразу обоє типів вірусів (ВПГ-1 і ВПГ-2). Установлено, що 20-50% дорослих, які звертаються у венерологічні клініки, мають антитіла до вірусу простого герпесу (Борисенко К. К., 1997). У європейських країнах серед інфекцій, що передаються статевим шляхом, герпес посідає друге місце після трихомонозу; в Англії зустрічається в 7 раз частіше первинного сифілісу (Львов М.Д. і ін., 1990; Самгін М.А., Халдін О. А., 2002). Тільки в США щорічно діагностується 98 млн. випадків лабіального герпесу й 8,5-9 млн. рецидивуючого герпесу геніталій, виявляється більш 5000 хворих герпетичним енцефалітом і близько 50 тис. офтальмогерпесом (Глінських Н.П., 1997). У нашій країні число госпіталізованих хворих герпесом перевищує 2,5 млн. у рік (Баринський І.Ф., Каспаров А. О. і ін., 1986). Основна ж маса хворих лікується в амбулаторних умовах (Каспаров А. О. і ін., 1990).

Захворюваність деякими ІПСШ у Санкт-Петербурзі за 1994-2004 рр.
(Смирнова Т.С. і ін., 2005)*

Роки Хламідіоз Трихомоніаз Урогенітальний герпес Уреаплазмоз

Кількість хворих

Показник (на 100000)

Кількість хворих

Показник (на 100000)

Кількість хворих

Показник (на 100000)

Кількість хворих

Показник (на 100000)

1994
7807
158,8
24111
490,3
1251
25,4
7947
161,6
1995
13435
277,7
24050
497,0
998
20,6
12108
250,2
1996
13375
278,4
21081
438,9
1054
21,9
12066
251,2
1997
11702
244,9
18263
382,2
1408
29,5
11967
250,4
1998
11738
247,2
15414
324,6
1907
40,2
15290
322,0
1999
12242
258,9
14520
307,1
2490
52,7
18485
390,9
2000
11736
250,0
12375
263,6
3071
65,4
21842
465,3
2001
9903
212,5
10226
219,4
3606
77,4
21773
467,1
2002
8958
193,6
8856
191,4
3305
71,4
22188
479,5
2003
8399
184,0
7681
168,3
2825
61,9
24068
527,3
2004
8695
188,0
6943
128,5
2851
61,7
24424
528,2

* - СПБ МШВД.

 

Однак, зазначена захворюваність урогенітальним герпесом не є дійсною внаслідок низької настороженості лікарів у відношенні герпесу і недостатніми можливостями лабораторій ЛПУ по діагностиці герпесу.

За даними ВООЗ, серед причин смерті внаслідок вірусних інфекцій - герпетичні інфекції займають 2-е місце (15,8%), уступаючи тільки вірусу грипу (35,8%). 90% населення земної кулі інфіковане герпесвірусами, 2-12% - страждає рецидивуючими герпесвірусними захворюваннями. Герпетична інфекція належить до так званого Torch- комплексу й викликає внутрішньоутробні хвороби. Різке збільшення, що спостерігається останнім часом, числа ГВІ, обумовлене в значній мірі екологічною обстановкою, що погіршується, застосуванням імуносупресивної терапії, а також широким поширенням СНІДу, зробило боротьбу із цими захворюваннями актуальною медико-соціальною проблемою практичної охорони здоров'я.
До офтальмологів щорічно звертається від 300 до 500 тис. хворих з різними формами герпесу, причому герпетичні кератити й іридоцикліти становлять приблизно 60% від загального числа хворих з ураженнями роговиці (Глінских Н.П., 1997). Офтальмогерпес у розвинених країнах займає центральне місце у вірусній патології органа зору, причому до 60% рогівкової сліпоти обумовлено герпетичними кератитами (Каспаров А. О., 1981; Майчук Ю.Ф., 1997).

Передача герпетичної інфекції звичайно здійснюється при тісному контакті із хворим або вірусоносієм. Вхідними воротами для герпетичної інфекції є пошкоджені слизові оболонки губ, ротової порожнини, кон’юнктиви, урогенітального тракту. Основний шлях інфікування урогенітального тракту - статевий, тому генітальний герпес рідко спостерігається до початку сексуальної активності. Особливу епідеміологічну небезпеку являють особи, у яких рецидивуючий генітальний герпес протікає в асоціації з іншими інфекційними агентами урогенітального тракту.* - СПб МШВД.

 

Механизм развития генитального герпеса (герпесвирусной инфекции)
Механізм розвитку генітального герпесу (герпесвірусної інфекції)

Дивіться також:

 

 
Яндекс.Метрика
© 2004—2024 Brand-Pharm Ltd. Вся информация на сайте носит ознакомительный, а не рекомендательный характер.
Проконсультируйтесь с врачом, не занимайтесь самолечением!
Создание сайта — ALISA.design.