Чому необхідно лікувати генітальний герпес

Герпесвіруси широко поширені в людській популяції, вони здатні вражати всі органи й системи організму хазяїна, викликаючи латентну, гостру й хронічну форми інфекції.

У процесі тривалої еволюції й у зв'язку із вимушеним співіснуванням вірусів в організмі хазяїна, герпесвіруси виробили різні молекулярні механізми для запобігання їх розпізнавання й елімінації імунною системою. Як показали дослідження останніх років, різні представники Herpesviridae вбудовуються в геном інфікованої клітини й захищають інфіковану клітину-хазяїна від знищення цитотоксичними лімфоцитами, блокуючи активність Т-клітин і NК-клітин.

Герпесвіруси додатково здатні ухилятися від реакцій імунної системи організму хазяїна за рахунок індукції стану латентності. Цим пояснюється факт розвитку хронічного інфекційного процесу при герпесвірусній інфекції. Досягаючи по нерву шкіри, ВПГ викликають мікрофокуси інфекції, стримувані механізмами захисту, що попереджає рецидиви або послабляє їхній прояв. На розвиток рецидивів впливає стан місцевого імунітету, пригнічення якого сприяє реплікації вірусу, що досяг шкіри.

У латентному стані вірус персистує в нервових гангліях людей, що перенесли в минулому інфекцію ВПГ, а це призводить до хронізації процесу і можливості реактивації інфекції

Слід зазначити можливу роль вірусу простого герпесу (ВПГ), особливо ВПГ-2 в асоціації з вірусами папіломи людини, ЦМВ (цитомегаловірус), хламідіями й мікоплазмами, у розвитку неопластичних процесів людини, зокрема, раку шийки матки й раку передміхурової залози (Борисенко К. К. і ін., 1997; Ісаков В.А. і ін., 2006).

ВПГ-2 може виступати в якості кофактора канцерогенезу й ініціює розвиток дисплазії, підтримуючи її в стані стабілізації. Віруси герпесу індукують процеси атеросклерозу, приведено несприятливий, а часом і фатальний вплив ГВ на перебіг вагітності й пологів, патологію плода й немовлят. ГВ є кофактором ВІЛ- інфекції й СНІДу.

На думку багатьох авторів від 30% до 50% пацієнтів ШВД є прихованими носіями вірусів герпесу. Обстеження репродуктивних секретів 57 чоловіків молодого віку із хронічними запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів методом ГХМС (газова хроматографія з мас-селективним детектором) виявило в 39 (68,4%) людей специфічний маркер ВПГ (вірусу простого герпесу), в 41 (71,9%) - маркери ЦМВІ (цитомегаловірусної інфекції), комбінація вірусів була в 15 (26,3%) хворих (Бажин Ю.А., 2002).

Безсимптомний (субклінічний) плин герпесвірусної інфекції являє загрозу інфікування статевого партнера, у процесі реплікації ВПГ (вірусу простого герпесу) може інфікувати статеві клітини, порушувати сперматогенез, що, в остаточному підсумку, проявляється порушенням генетичного апарата. Не виключене також вбудовування вірусної ДНК у генетичний апарат гамет (Брагіна О. Є. і ін., 2000, 2001). При обстеженні 100 чоловіків з ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом) в 1999-2001 рр. субклінічні форми ГГ (генітальний герпес) були виявлені в 1999 р. в 12%, в 2000 р. - в 18% і в 2001 р. - в 27% випадків (Єрмоленко Д.К. і ін., 2002). Герпесвіруси широко розповсюджені в людській популяції, вони здатні вражати всі органи і системи організму хазяїна, викликаючи латентну, гостру і хронічну форми інфекції.