Чому необхідно лікувати оперізуючий герпес

У процесі тривалої еволюції й в зв'язку з вимушеним співіснуванням вірусів в організмі хазяїна, герпесвіруси виробили різні молекулярні механізми для запобігання їх розпізнавання й елімінації імунною системою. Як показали дослідження останніх років, різні представники Herpesviridae вбудовуються в геном інфікованої клітини й захищають інфіковану клітину-хазяїна від знищення цитотоксичними лімфоцитами, блокуючи активність Т-клітин і NК-клітин. Герпесвіруси додатково здатні ухилятися від реакцій імунної системи організму хазяїна за рахунок індукції стану латентності. Цим пояснюється факт розвитку хронічного інфекційного процесу при герпесвірусній інфекції.

У наш час навіть застосування комплексної терапії з використанням препаратів з різним механізмом дії не завжди дозволяє добитися стійкої й тривалої клініко-імунологічної ремісії, а також суттєво вплинути на частоту рецидиву герпесу. Певну складність у терапії, оперізуючого герпесу, в осіб зі зниженим імунним статусом, представляє формування резистентних до базових препаратів штамів вірусів герпесу.

Для підвищення ефективності лікування в схеми терапії додатково необхідно включати імунобіологічні засоби, що сприяють корекції імунологічного статусу хворого, а також патогенетичні препарати, що полегшують стан пацієнта й поліпшують якість його життя.