Ерозія шийки матки

Висвітлення проблеми ерозії шийки матки

По даним ВООЗ вірус папіломи людини є основною причиною розвитку ерозійних уражень шийки матки, а також дисплазії й злоякісних новоутворень епітелію шийки матки. Вірус при даній патології виявляється практично в 100% випадків. При оцінці виявлених випадків раку шийки матки й летальних випадків за 2002р. в усьому світі, було встановлено, що персистуюча ВПЛ- інфекція являється причиною близько 500000 випадків цервікального раку (Посібник для лікарів "Застосування Алокіна-Альфа в терапії вірусних інфекцій" Ф.І.Єршов, В.А.Ісаков, Г.П.Беккер, М.Ю.Серебряков, Т.В.Сологуб, Н.Б.Срібна, М.С.Тищенко, С.І. Черниш 2008р, ст 77).

У наш час інфікованість ВПЛ осіб біологічно активного віку становить 20-60% (Ludicke F. еt al., 2001). Дані центру по контролю над інфекційними захворюваннями (Атланта, США) свідчать про те, що близько 630 мільйонів осіб в усьому світі й до 20 млн. американських громадян хворіють генітальними бородавками, причому ВПЛ зустрічаються в 3 рази частіше ніж ГГ (генітальний герпес) і не рідше ніж гонорея (Єрмоленко Д.К., Ісаков В.А., 2003).

Частота папіломавірусних уражень шийки матки (ерозія шийки матки, дисплазії, лейкоплакії шийки матки) максимально висока в сексуально активних жінок молодших 25 років.

Папіломавіруси - єдина група вірусів, для яких доведено, що вони індукують утворення пухлин у людини в природних умовах.

Віруси папіломи людини - ВПЛ, Human papillomavirus - HPV

Несприятливою є персистенція ВПЛ із ВПГ-2, ЦМВ, ВЕБ, ВІЛ, хламідіями й мікоплазмами. Середній вік хворих карциномою in situ - 29 років, тобто проходить приблизно 10 років від моменту першої інфекції до появи важкої неоплазії. Інвазивний рак реєструється у віці 49 років, коли виникають додаткові зміни в імунітеті, що тягнуть за собою інвазію й метастазування (Прилепська В.Н. і ін., 2007; Сафроннікова Н.Р., Мерабішвілі В.М., 2005).

Більш 70% випадків раку шийки матки асоційовані із ВПЛ 16 і 18 типів (Посібник для лікарів "Застосування Алокіна-Альфа в терапії вірусних інфекцій" Ф.І.Єршов, В.А.Ісаков, Г.П.Беккер, М.Ю.Серебряков, Т.В.Сологуб, Н.Б.Срібна, М.С.Тищенко, С.І.Черниш 2008р, ст. 77). Незважаючи на організовані скринінгові програми з використанням тесту по Папаниколау ( Pap-Тест), близько 35000 жінок померли від цього захворювання в США і Європі.

Останнім часом з раком цервікального каналу шийки матки (95%) пов’язують близько 20 типів ВПЛ (Посібник для лікарів "Застосування Алокіна-Альфа в терапії вірусних інфекцій" Ф.І.Єршов, В.А.Ісаков, Г.П.Беккер, М.Ю.Серебряков, Т.В.Сологуб, Н.Б.Срібна, М.С.Тищенко, С.І.Черниш 2008р, ст. 77). На думку Козлової В.І. і співавт. (2003) найбільш часто урогенітальний тракт вражають ВПЛ-6, 11, 16, 18, 31, 35 типів (див. таблицю). На підставі здатності ВПЛ індукувати неопластичні процеси їх прийнято підрозділяти на різновиди низького (3, 6, 11, 13, 32, 34, 40, 41, 42, 43, 44, 51, 61, 72, 73 типи), середнього (30, 35, 45, 52, 53, 56, 58) і високого (16, 18, 31, 33, 39, 50, 59, 64, 68, 70) онкологічного ризику (Козлова В.І., Пухнер А.Ф., 2003; Шахова Н.М. і ін., 2006; Lorincz AT et al., 1992).

Серед них найбільш часто виявляються ВПЛ-16 (50%) і ВПЛ-18 (10%), у зв'язку з цим жінки з підтвердженими папіломавірусними ураженнями шийки матки (ерозія шийки матки, дисплазія, лейкоплакія, цервікальна інтраепітеліальна неоплазія шийки матки) повинні щорічно проходити огляд у гінеколога з кольпоскопією, цитологічним дослідженням цервікальних мазків, вірусологічне й імунологічне обстеження. Вважають, що в певному відсотку випадків папіломавірусної інфекції (ПВІ) вірус може виводиться з організму жінки самостійно (Сафроннікова Н.Р., Мерабішвілі В.М., 2006).

Важливим етапом профілактики розвитку ерозії шийки матки й злоякісних новоутворень шийки матки є рання діагностика й ефективне лікування уражень шийки матки вірусом папіломи людини. Відсутність терапії або неправильне лікування пацієнток з папіломавірусною інфекцією приводить до розвитку ерозії шийки матки. При подальшому прогресуванні хвороби можлива малігнізація ерозивного процесу (або вогнища інфікування, яке візуально може не проявлятися у вигляді ерозії), а отже розвитку дисплазії й раку шийки матки.

Ураження переважно урогенітального тракту
різними типами ВПЛ
(McConcl D.J. 1991, Syrjanen S. 2003, Bosch F.X. et al. 2002, з доповненнями)

Біологія папіломавірусної інфекції (д.б.н., професор Кисельов В.І.
"Віруси папіломи людини в розвитку раку шийки матки", 2004р)